Повідомлення про КІК: подавати чи ні? Думка податкового адвоката

| на головну |

вивести з ризикових | розблокувати податкову накладну таблиця | прийняти таблицю даних платника

| супровід податкових перевірок |

[ Застереження. Якщо наведена нижче інформація не є актуальною та/або не повною мірою розкрила суть у Вашій справі, не допомогла зорієнтуватися куди рухатися далі та що робити та/або Ви шукали зовсім іншу інформацію, але пов’язану з тематикою оподаткування, тому просимо звертатися за допомогою до наших податкових адвокатів, скориставшись телефоном +380 67 86 244 17 та/або за допомогою Телеграм. Наші податкові адвокати  допоможуть зарадити у Вашій ситуації, надавши повні та вичерпні відповіді.

Поданий нижче матеріал не є повноцінною юридичною консультацією з податків та підготовлений з урахуванням чинного на той момент законодавства, а тому позиція, поради чи висновки можуть суттєво відрізнятися від нинішнього стану ].

***

Контрольовані іноземні компанії  (КІК) - це Вавилонська вежа українського податкового законодавства. З січня 2020 року триває «спорудження» «об’єкту архітектури» під назвою КІК, який є суцільною загадкою навіть для самого законодавця. І процес пізнання цього явища й досі триває. Однак, якщо депутати можуть собі дозволити покращувати те, що на практиці повною мірою не почало працювати, то платники податків - такої розкоші не мають, бо штрафні санкції за порушення в сфері КІК чималі. Доволі просте запитання: «Чи передбачена відповідальність за неподачу повідомлення про КІК під час воєнного стану? - стало філософським питанням для самого парламенту, Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України.

Отож спробуймо в цьому розібратися.

Цифри замість тисячі слів

Як відомо, з 1 січня 2022 року набули чинності положення п.п. 39 прим. 2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі - «ПК України»), відповідно до яких резиденти України (юридичні, фізичні особи) зобов’язані повідомляти українських податківців про: (1) кожне набуття частки в іноземній юридичній особі; (2) початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ; (3) заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;  (4) кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою; (5) ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

І таке повідомлення повинно бути подано впродовж 60 днів з моменту набуття (відчуження) такого контролю.

Якщо зважати на офіційні дані, наведені на сайті ДПС України, то  з 01.01.2022 і до кінця березня 2023 року надійшло 2 710 повідомлень про набуття у власність, реєстрацію та продаж/ліквідацію КІК або утворення без статусу юридичної особи (фонди, трасти), з яких 2 602 – від фізичних осіб – резидентів України та 108 – від юридичних осіб – резидентів України, окрім цього фінансові установи також не пасуть задніх та надіслали до ДПС України 5 626 повідомлень про КІК своїх клієнтів.

Маємо: платники податків не особливо квапляться «сповідатися» перед податковою про свій КІК.

Хронологія проблеми

У березні 2022 року набули чинності положення Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022, які  серед іншого народні депутати передбачили зупинення перебігу усіх строків, визначених податковим законодавством (п. 69.9 Підрозділ 10 розділу ХХ ПК України).

Тобто обов’язок подавати повідомлення про КІК проіснував лише з 01.01.2022 до 07.03.2022.

Натомість маємо недолугість юридичної техніки стосовно викладення формулювання про «зупинення усіх строків», що фактично породжує юридичну невизначеність та несе значні ризики для платників податків.

На наш погляд, неможливо зупинити те, що не розпочало свій відлік. Адже якщо обов’язок подачі повідомлення про КІК виникне після 07.03.2022, то що відбуватиметься з перебігом цих шістдесяти днів на його подачу? Виходить, що обов’язок є, строку на його виконання немає, а відповідно і відповідальності за його невиконання.

Оскільки зараз діє воєнний стан, то регулювання положень податкового законодавства має низку особливостей, про які йдеться в спеціальному пункті ПК України, а саме в п. 69 Підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Тобто, якщо спеціальні норми чітко не передбачили відповідальності за не виконання обов’язку з подачі повідомлення про КІК, то цей обов’язок на час воєнного стану можна й не виконувати.

Однак усе змінилося після 25 листопада 2022 року, коли до п. 69.9 Підрозділу 10 розділу ХХ ПК України  було додано фразу «та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2», і які набули чинності з 25.11.2022 (див. ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03.11.2022).

Отож у платників податків знову з’являється відповідальність за не подачу  повідомлення про КІК під час дії воєнного стану, бо вона чітко прописується в спеціальній нормі ПК України.

Така логіка загалом простежується і у Міністерства фінансів України (Лист  за 11210-02-2/9087 від 04.04.2023): у  період  воєнного  стану,  починаючи  з  25.11.2022,  відповідно  до підпункту 69.9  пункту  69  підрозділу  10  Розділу  ПК України  (у  редакції,  що  діє  з  25.11.2022)  контролююча  особа,  у  якої  виник  обов’язок  щодо  подання  повідомлення  контролюючому  органу  у  період  воєнного стану з 25.11.2022, не звільняється від відповідальності, передбаченої  підпунктом 120.7 статті 120 розділу ІІ ПК України.

Що з цими штрафами за неповідомлення про КІК?

Якщо відповідальність за невиконання обов’язку повідомляти про КІК знову з’явився після 25.11.2022, то як бути платникам податків з виконанням свого обов’язку, який нібито у них виник та існував з 07.03.2022 до 25.11.2022.

Чи подавати повідомлення про КІК? Чи буде застосовано штрафні санкції у зв’язку з цим?

Адже згідно зі  підпунктом 120.7 статті 120 Розділу ІІ ПК України неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 39-2.5.5 пункту 39-2.5 статті 39-2 ПК України, -тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Цю норму можна тлумачити таким чином, що подача повідомлення про КІК може розглядатися як неповідомлення в строк, у принципі, що, по суті, не стимулює платників податків виконувати обов’язок взагалі, адже однаково вони матимуть неприємності з податковою.

Як не дивно, але іншої думки ДПС України. Так згідно з Листом ДПС України від 18.05.2023 за № 12270/6/99-00-23-03-02-06  чинна редакція ПК України не передбачає застосування штарфу за невчасне (з недотримання строків, визнаених підпунктом 39-2.5.5 п. 39-2.5 ст. 39-2 ПК України) повідомлення резидентом контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворені без стасусу юридичної особи або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі.

Отож, у разі, коли платник податків після 25.11.2022 подасть повідомлення про КІК, який набув у період з 07.03.2022 і до 25.11.2022, то з позиції ДПС України, його не штрафуватимуть.

Слід не забувати, що санкція за невчасне повідомлення про КІК може з’явитися уже скоро, бо відповідний законопроєкт за № 8137 від 19.10.2022 перебуває на розгляді в парламенті. Цим документом пропонується зменшити штраф за  неповідомлення в строк повідомлення про КІК з 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи до 50, а також є пропозиція передбачити штраф вже за невчасне повідомлення в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний день прострочення виконання свого обов’язку, але не більше 25 розмірів.

І виникають два запитання:

Якщо платник податків подав повідомлення про КІК на 65 день з моменту, коли такий обов’язок у нього виник, то він вчинив два правопорушення: не повідомив взагалі, та несвоєчасно повідомив?

Навіщо так ускладнювати?

***

Матеріал розміщений 08.06.2023 з урахуванням чинного на той момент законодавства, та не є юридичною консультацією чи правовим аналізом ситуації.

Якщо бажаєте отримати роз′яснення Міністерства фінансів та Державної податкової служби, про які йдеться в цьому матеріалі - просимо звертатися.

Для отримання вичерпних відповідей на Ваші запитання

просимо звертатися до Адвокатського бюро «Власова «Вектор»

контактна особа: Євген Власов 

податковий адвокат  

Телеграм | +380 67 86 244 17 | ev@legalvector.com.ua

Буду радий побачити Вас серед своїх підписників у інстаграм