Відповідальність. Нарахування штрафних санкцій у податковому законодавстві

| на головну |

вивести з ризикових | розблокувати податкову накладну таблиця | прийняти таблицю даних платника

| супровід податкових перевірок |

[ Застереження. Якщо наведена нижче інформація не є актуальною та/або не повною мірою розкрила суть у Вашій справі, не допомогла зорієнтуватися куди рухатися далі та що робити та/або Ви шукали зовсім іншу інформацію, але пов’язану з тематикою оподаткування, тому просимо звертатися за допомогою до наших податкових адвокатів, скориставшись телефоном +380 67 86 244 17 та/або за допомогою Телеграм. Наші податкові адвокати  допоможуть зарадити у Вашій ситуації, надавши повні та вичерпні відповіді.

Поданий нижче матеріал не є повноцінною юридичною консультацією з податків та підготовлений з урахуванням чинного на той момент законодавства, а тому позиція, поради чи висновки можуть суттєво відрізнятися від нинішнього стану ].

***

Щодо моменту початку нарахування пені у податкових зобов′язаннях

Початок нарахування пені, встановлений у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, пов`язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов′язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

З урахуванням вимог пункту 129.2 статті 129 Податкового кодексу України у разі залишення без змін частини нарахованого контролюючим органом грошового зобов′язання (його частини) у порядку судового оскарження, пеня, нарахована за несплату такого, відображається в ІКП платника податку та підлягає сплаті за весь період заниження такого зобов`язання, в тому числі і за період адміністративного та/або судового оскарження.

При цьому виникнення у платника податків обов`язку по сплаті грошового зобов`язання зумовлене встановленням податковим органом порушення ним (платником податків) вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податкових зобов′язань. Наслідком встановлення такого порушення є донарахування на підставі рішення податкового органу сум відповідного податкового зобов`язання та/або застосування штрафної (фінансової) санкції.

Отже, розглядаючи ситуацію заниження платником податків суми належних до сплати податків, слід зазначити, що якщо податкове зобов′язання виникає на підставі податкового законодавства, яким встановлено розмір, порядок і строк його сплати, то на підставі прийнятого податковим органом відповідного рішення про нарахування у зв`язку із встановленням факту несплати податку у платника виникає грошове зобов′язання, яке підлягає сплаті у встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України строк після його узгодження.

Граматичний (лексичний) і логічний аналізи підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, дають підстави для висновку, що законодавець пов′язує момент початку нарахування пені із закінченням граничного строку сплати саме податкового зобов′язання, визначеного Податкового кодексу України. А строк сплати податкового зобов`язання, на відміну від грошового зобов`язання, становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже, період нарахування пені охоплює увесь час заниження податкового зобов`язання, в тому числі і період адміністративного та/або судового оскарження.

Інше тлумачення вказаної норми позбавляє логічного змісту наведеного у ній в дужках словосполучення «у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження», яке, фактично, і вказує на те, що цей темпоральний проміжок є частиною іншого (більшого) періоду, ніж після узгодження грошових зобов′язань, визначених податковим повідомленням-рішенням. За змістом норм ПодатковогокодексуУкраїниузгодження грошових зобов′язань відбувається із закінченням процедури адміністративного та/або судового оскарження.

На обґрунтованість такого висновку вказує і системний аналіз пункту 129.2 статті 129 ПодатковогокодексуУкраїни, оскільки предметом регулювання всієї цієї норми є скасування пені, нарахованої за період заниження грошового зобов′язання (його частини), у випадку, коли за наслідками адміністративного або судового оскарження скасовано нараховане грошове зобов′язання (його частина). Є підстави вважати, що якби законодавство не передбачало, що пеня має нараховуватися за весь період заниження податкового зобов′язання, виявленого контролюючим органом та донарахованого податковим повідомленням-рішенням (що і обумовило кваліфікацію такої суми як «грошове зобов`язання»), то і сенсу її скасовувати повністю або в частині у разі скасування самого податкового повідомлення-рішення повністю або в частині не було б(ПостановаВСвід 27.09.2022 усправіза № 380/7694/20).

***

Щодо початку відліку строку для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов′язання

З урахуванням того, що обов′язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі ст. 126 ПК України (з 2020 року це ст. 124 ПК України) є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов′язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання.

Аналіз чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (п.п.115.1 ст. 115).

Таким строком є строк 1095 днів, початком відліку якого є дата сплати податкових (грошових) зобов`язань.

Датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов′язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України (з 2020 року це п. 124.1 ст. 124 ПК України) за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов′язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання (Постанова ВС від 24.07.2023 у справі за № 821/850/18).

***

[судова практика змінюється, викладені вище правові висновки Верховного Суду можуть бути не доречними для застосування у Вашій конкретній ситуації з урахуванням специфіки та вхідних даних. Тому радимо звертатися до податкових адвокатів за консультацією]

***

Виникли додаткові запитання чи потреба в консультації? Будь ласка, можете написати фахівцю у Телеграм.

Для отримання вичерпних відповідей на Ваші запитання

просимо звертатися до Адвокатського бюро «Власова «Вектор»

контактна особа: Євген Власов 

податковий адвокат  

Телеграм | +380 67 86 244 17 | ev@legalvector.com.ua